Аналіз впливу підприємства на навколишнє середовище

Найпоширенішим способом оцінки впливу на навколишнє середовище є зіставлення фактичного вмісту забруднюючої речовини з його гранично допустимими концентраціями (ГДК). Звичайно в атмосфері і гідросфері знаходяться декілька домішок і їх сумісна дія часто призводить до утворення нових, іноді більш шкідливих речовин. Тому, таким чином, можна лише односторонньо оцінювати зміну якості навколишнього середовища. В Україні таким показником екологічної небезпеки є норматив, запропонований в "Рекомендаціях по розподілу підприємств по категорії небезпеки залежно від маси і видового складу забруднюючих речовин, що викидаються до атмосфери". Всі підприємства поділені на чотири категорії по коефіцієнту небезпеки підприємства (КНП):

(2.30)

де Мi – маса викиду i-ї речовини, т/рік;

ГДКi – гранично допустима концентрація i-ї речовини, мг/м3;

n – кількість забруднюючих речовин, що викидаються підприємством;

аi – коефіцієнт, що дозволяє співвіднести ступінь шкідливості i-ї речовини з шкідливістю сірчистого газу.

Оскільки всі речовини поділені на 4 класа небезпеки по їх токсичності, то значення аi визначаються згідно даними таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Константа аi для речовин різних класів небезпеки

Константа Клас небезпеки речовини
аi 1,7 1,3 1,0 0,9

Значення КНП є тільки індексом для ранжирування джерел забруднення, але не визначає реальної екологічної небезпеки. Тому для підприємств їх категорія небезпеки визначається деякими граничними значеннями КНП (таблиця 2.12):

Таблиця 2.12

Значення КНП по категоріях небезпеки

Категорія небезпеки КНП
КНП > 106
106 > КНП ≥ 104
104 > КНП ≥ 103
КНП < 103

Визначення КНП є основою для встановлення не тільки категорії небезпеки металургійного підприємства, але і базою для визначення базового значення розмірів санітарно-захисної зони.

Для оцінки екологічної небезпеки підприємства в частині забруднення атмосферного повітря застосовується індекс забруднення атмосфери (ІЗА):

(2.31)

де qi – середня концентрація за рік i-ї речовини, мг/м3;

ГДКi – гранично допустима середньодобова концентрація i-ї речовини, мг/м3;

m – коефіцієнт, що приймається рівним 0,85, 1,0, 1,3 і 1,5, відповідно, для речовин 4, 3, 2 і 1 класів небезпеки.

Ранжирування екологічної небезпеки виробництва по ІЗА проводиться таким чином:

· ІЗА < 5; рівень забруднення атмосфери незначний і не представляє небезпеки для здоров'я населення;

· 5 < ІЗА < 8; рівень певного ризику для здоров'я людей;

· 8 < ІЗА < 15; кризовий рівень забруднення атмосфери, небезпечний для здоров'я людини;

· ІЗА > 15; катастрофічний рівень забруднення атмосфери.

Аналогічно визначається екологічна небезпека забруднення водних об'єктів за індексом забруднення води (ІЗВ):

(2.32)

де n – число контрольованих інгредієнтів домішок у водному об'єкті;

Сi – концентрація i-го інгредієнта у воді, мг/дм3;

ГДКi – гранично допустима концентрація i-го сполучення у водному об'єкті, мг/дм3.

Для водотоків за величиною ІЗВ загальноприйнятою є їх класифікація екологічної небезпеки з системою бальних оцінок (таблиця 2.13).

Таблиця 2.13

Критерії оцінки забруднення водних об'єктів

Клас якості води Оцінка в балах Якість води Величина ІЗВ
дуже чиста ІЗВ < 0,3
чиста 0,3 ≤ ІЗВ < 1,0
помірно забруднена 1,0 ≤ ІЗВ ≤ 2,5
забруднена 2,5 ≤ ІЗВ < 4,0
брудна 4,0 ≤ ІЗВ < 6,0
дуже брудна 6,0 ≤ ІЗВ < 10,0
надзвичайно брудна ІЗВ > 10,0

Забруднення грунту від підприємств металургії переважно пов'язано з металами, металоїдами і їх сполуками. В цьому випадку використовують комплексний оціночний показник хімічного забруднення грунту (ПХЗГ):

; (2.33)

(2.34)

де Сi – концентрація i-ї забруднюючої речовини в грунтах, мг/м3;

- вміст i-ї забруднюючої речовини у фонових грунтах, мг/м3;

n – число елементів в грунті, що визначаються.

Бальна оцінка за величиною ПХЗГ може бути наступною:

· ПХЗГ < 16, задовільна ситуація, 1 бал;

· 16 ≤ ПХЗГ < 32, ризик для населення, 2 бала;

· 32 ≤ ПХЗГ < 128, надзвичайна ситуація для населення, 3 бала;

· ПХЗГ ≥ 128, екологічне лихо, 4 бала.


8770375371105603.html
8770441885936227.html
    PR.RU™