Концептуалізація моделі Лоуренса та Лорша

Диференціація та інтеграція.

Переваги та недоліки децентралізації

Переваги Недоліки
1. Рішення приймаються швидко 2. Менеджери схильні до ініціативної поведінки 3. Активність менеджерів середньої ланки під час прийняття рішень підвищується 4. Відсутність необхідності в розробці детальних планів 1. Рішення можуть прийматися на основі неповної інформації 2. Іноді ініціатива затьмарює розум менеджера 3. Звуження кола інтересів та масштабності мислення менеджерів середньої ланки 4. Перешкода уніфікації правил та процедур

Важливе місце в проектуванні організації зай­має проблема встановлення необхідних відносин між частинами або підрозділами організації. Про­фесори Гарвардської школи бізнесу П.Лоуренс і Дж. Лорш на основі обстеження ряду підприємств дійшли висновку, що на відносини між підроз­ділами, поряд з іншими, впливають такі чинни­ки, як ступінь відмінності між підрозділами (ди­ференціація) і ступінь необхідного співробітниц­тва підрозділів (інтеграція). Цей підхід до проек­тування організації, нерідко названий теорією ди­ференціації та інтеграції, є частиною більш за­гальної теорії ситуаційного підходу до керуван­ня організацією. Диференціація означає розподіл в організації робіт між її частинами або підроз­ділами таким чином, щоб кожна з робіт одержа­ла визначений ступінь завершеності в рамках да­ного підрозділу.

Диференціація - це виділення частин в органі­зації, кожна з яких пропонує щось у відповідь на попит, запропонований зовнішнім середовищем і, зокрема, його інститутами, що знаходяться в без­посередньому зіткненні з організацією.

Рис. 4.19. ілюструє ідею того, як окремі части­ни або підрозділи організації мають справу з різно­манітними аспектами загального поза організаційного оточення.

Для визначення ступеня диференціації в орга­нізації Лоуренс і Лорш запропонували використовувати чотири параметри:

1. Визначеність щодо мети або задач. Чи є цілі ясними і чи легко їх виміряти, або вони двозначні і мають сильний якісний відтінок;



2. Структура. Чи є структура формальною із жорсткою політикою і процедурами, або вона вільна і гнучка із політикою, що орієнтується на поточний момент;

3. Рівень взаємодії. Чи здійснюються значні міжособисті і міжгрупові зв'язки і кооперація або ні;

4. Тимчасові межі зворотного зв'язку. Чи одержують люди інформацію про результати ро­боти через короткі або тривалі інтервали.

Розмірність показаних чотирьох змінних дифе­ренціації розкриває ступінь розходження між підрозділами (табл.).


8772519600754312.html
8772550912632839.html
    PR.RU™